Все про мене

Я, Ончева Любов Петрівна,

 працюю в Комунальному закладі  Запорізького обласного ліцею «Захисник» Запорізької обласної ради, в якому  викладаю  хімію та біологію в 10-11класах.

Освіта: вища, Мелітопольский державний педагогічний інститут 1981р.

Спеціальність за дипломом: вчитель хімії та біології.

Педагогічний стаж:  35років 

Кваліфікаційна категорія:  вища  «вчитель методист»  Відмінник освіти України 

Грамоти Міністерства Освіти та науки України

Проблемна тема над якою працюю:
« Впровадження   інтерактивних технологій на уроках  хімії та біології.»

Моє педагогічне кредо:  «Праця, оптимізм, постійне самовдосконалення – запорука життєвого успіху».

«Секрет успіху – наполегливість у досягненні мети».

« Щоб мати право вчити інших, потрібно вчитися самому»

На своїх уроках я намагаюсь користуватися активними методами роботи,

тому що активність – це психічна якість, риса характеру людини, яка виражається в посиленій діяльності. Ця якість не вроджена і не постійна, а може динамічно розвиватися, прогресувати і регресувати під впливом сім´ї, школи, праці, товаришів та інших соціальних факторів.

 Найголовніше, що на кожному уроці необхідна пізнавальна активність, а вона залежить тільки від учителя, від його уміння активізувати учнів. Активні методи спонукають дітей до старанного навчання. При активних методах всі на уроці працюють інтенсивно, з цікавістю та бажанням: слухають – думаючи, спостерігають – думаючи, читають – думаючи, виконують завдання – думаючи… 
Головне, що активні методи допомагають старанності всіх учнів: сильним, кмітливим, допитливим, слабким, безвільним, ледачим…

                                                                            

Активні методи роботи допомагають не просто слухати і думати на уроці, але ще і робити. Завдяки активним методам роботи досягається уміння пробуджувати в серцях і розумах дітей інтелектуальне відчуття радості пізнання навколишнього середовища. Бо світ навколо дитини – це світ природи з безмежним багатством явищ і невичерпною красою. В природі вічне джерело дитячого розуму.

Щоб мати право вчити, треба постійно вчитися самому. І я вчуся! Вчуся у дітей, у колег, у великих педагогів. Перебуваючи в творчому пошуку, бачу великі можливості в обміні педагогічним досвідом і сподіваюся на приємну співпрацю з колегами.

 Для мене, безперечно, чим більше практики і досвіду викладання і звичайно знань не тільки з предмета, тим цікавіше твої уроки. З роками кожен урок як твір мистецтва. Ти дійсно творець. А як інакше? Коли в ході самого звичайного уроку віртуозно вирішуємо з хлопцями найскладніші  чи біологічні чи хімічні  питання, одночасно, обговорюємо їх життєву цінність, паралельно пов'язуючи з наукою сьогодення.

 Кожного дня перед  тобою широко розкриті, з величезним інтересом пронизуючі  очі хлопців, а потім ефектне і результативне вивчення, аналізування,  закріплення матеріалу, дзвенить дзвінок, а хлопці не реагують на нього, продовжуючи ставити запитання, поглиблюючи тему уроку. 

Ось це вчительське творіння і щастя! Воно лікує навіть головний біль і зрозуміти може тільки той, хто ці почуття переживає. Впевнена, що любов і повагу учнів не можна заслужити, лише сучасними методиками, новими технологіями. Потрібна  ще й нелегка  праця тієї самої душі. Необхідно навчитися бачити і цінувати в дитині ту неповторну індивідуальність, яка відрізняє нас всіх одна від одної. А коли бачиш результати своєї праці, коли розумієш, що твої зусилля не марні, охоплює гордість за те, що долею мені дано такий подарунок - бути Вчителем!

Моє завдання -   допомогти учневі знайти себе, зробити перше і найважливіше відкриття,   розвинути свої здібності,  талант.

 

Які вони: моє життя, моя біографія? Просте життя,є  в ній злети і падіння. Все, як у всіх: робота, будинок, сім'я.

Моя душа теплом зігріта,

Душа від сонця мені дана.

Дарувати себе всю без залишку.

Забувши про сон і про спокій.

І хоч часом зовсім не солодко.

Я не хочу долі іншої!

Тому, що життя прекрасне - це знаю я.

Я завжди вважала і вважаю себе щасливою людиною! І це не просто високі слова. У мене прекрасна сім'я - мій тил, опора і підтримка, улюблена робота. «Що є стимулом в роботі? Любов до дітей, до власного предмету, колегам? ». Так, Безумовно! Радуюсь відчуттям того, що ти потрібна цим дітям, ти цікава їм як педагог, як особистість. Радію, коли діти з цікавістю йдуть до мене на урок, а я в свою чергу з нетерпінням чекаю зустрічі з ними. Працюючи з дітьми, вчуся у них безпосередності і відкритості, уміння сприймати світ добрим і світлим ! 

Хочеться  бачити в своїх учнях:  вільне мислення, толерантність, вміння конструктивно вирішувати проблеми, здатність до самовираження і ще багато інших дуже важливих якостей. Якими людьми стануть мої учні? Головне, щоб кожен з них став яскравою особистістю!

Працюючи в школі, стикаюся з певними проблемами, а пошук рішення стає предметом особливого інтересу. Тому з величезним бажанням займаюся самоосвітою і підвищенням педагогічної майстерності.

Найбільше в нашому ліцею  мені подобається, що створені умови для підвищення і вдосконалення професійного рівня вчителів, творчої активності педагогів і учнів у системі підвищення якості освіти.

Моя найбільша мрія - на щастя чи на жаль, її знають всі мої близькі - щоб був  мир на планеті  і здоров'я у моїх рідних!

Часто від батьків можна почути, як вони люблять свої дітей, як багато вони для них зробили і роблять. Не будемо сумніватися в їх щирості, але частіше за все вони по-справжньому помиляються. Все перевіряється просто: здорові і щасливі їхні діти? Якщо дійсно так, то не треба слів, які доводять любов до дітей. Якщо ні, то не лукавте, не обманюйте, в першу чергу себе, а шукайте причини, відкривайте резерви справжнього кохання і тоді багато зміниться.

При цьому пам'ятайте  золоте  правило щастя - хочете, щоб були щасливі діти, будьте щасливі самі. Дітям можна дати тільки те, що маєте самі. А перше золоте правило щастя говорить: хочеш бути щасливим - будь ним! Ось воно моє щастя!

Я завжди вважала себе людиною зі стрижнем і високою внутрішньою дисципліною. Для мене ніколи не було проблемою, наприклад, займатися спортом:  самостійно - вдома, у дворі на спортивному майданчику, на природі, на пляжі. До того ж мені здавалося, що нераціонально витрачати гроші на тренування в залі, коли цей самий зал можна отримати безкоштовно на дому, та й в будь-який зручний тобі час. До речі, про час. Самостійні заняття спортом мені ще здавалися оптимальними і через вільного режиму тренувань і економії часу на дорогу до залу, особисту гігієну до і після занять спортом. 

Таким чином, з перемінним успіхом протягом багатьох років я займалася в тренажорних залах та вдома. Вправи для тренувань я підглядала в жіночих журналах, на інтернет-порталах, з комплексів знаменитих топ-моделей, в достатку продаються на полицях супермаркетів на касетних і дискових носіях. Але весь цей час я раз у раз заглядала у вікна спортивного клубу. Щось тягло мене туди. Може сама атмосфера залу, коли тебе оточують однодумці - люди, які сповідують спортивний спосіб життя?  І ось я з ними!

Не забороняй собі творити,

                                         Нехай і іноді виходить криво,

                                         Твої безглуздії мотиви

                                           Ніхто не зможе повторити!"

                                                                                       М. Цвєтаєва

 

Захоплення, зацікавлення, інтереси — це безмежний світ можливостей для кожного. Спів, танці, музика, театр, рукоділля, майстрування,  малювання, фотографія, шахи, спорт, туризм, філателія, розведення голубів, вирощування квітів, полювання, різні способи самоосвіти і самовиховання — та хіба можна перелічити все.

Захоплення можна знаходити і кидати, виявляти нові, по­вертатися до колишніх, мати декілька, знаходити в них само­вираження,  збагачення життя,  одержувати завдяки ним визнання і оцінку, або займатися ними в тиші, сам на сам.